Close X

ЗМІНИ В ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ТОВАРИСТВ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТА ТОВАРИСТВ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

ЗМІНИ В ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ТОВАРИСТВ

Закон України «Про господарські товариства» 1991 року вже давно застарів та був не в змозі здійснювати регулювання ТОВ у сучасних умовах. З прийняттям та набуттям чинності (18 червня 2018 року) Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» деякі питання отримають більше детальне регулювання, вводяться нові поняття, так як значний правочин та правочин щодо якого є заінтересованість, корпоративний договір.

Новий закон дає власникам ТОВ і ТДВ рік на те, щоб привести свої статути у відповідність до нових норм і без реєстраційного збору провести державну реєстрацію цих змін.

Найбільш суттєві зміни, внесені законодавцем у норми, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю наступні:

  Новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Закон України «Про господарські товариства»
Договір про створення товариства ч.2 ст.10 Закону визначено, якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Договір про створення товариства може встановлювати порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про створення товариства діє до дня державної реєстрації товариства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання норма відсутня
 

Змінено кількісний склад учасників

 

не встановлено обмеження кількості учасників ТОВ обмеження кількості учасників ТОВ до 100 осіб
для ТДВ таких обмежень не було і раніше, для них регулювання в цій частині не змінилося, а лише набуло  чіткого вираження та закріплення у нормі.
Вимоги до змісту статуту не передбачається обов’язкове зазначення інформації про розмір статутного капіталу, переліку учасників товариства, з переліку відомостей, що підлягають обов’язковому закріпленню в статуті. Також, не передбачено Законом і зазначення місцезнаходження в статуті товариства. Відсутність зазначених відомостей в установчих  документах слугувала підставою для відмови у державній реєстрації товариства (ст.4 Закону).
Кворум загальних зборів відсутній Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні   учасники   (представники  учасників),  що  володіють  у

сукупності більш як 50 відсотками голосів (ст.60 Закону).

 

 

 

Порядок формування статутного капіталу

кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства (ст.14 Закону);

_____________________________________________

за одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства, цей строк може бути збільшений або зменшений, що має бути відображене у статуті. Тобто визначення строку внесення учасниками часток в статутний капітал – це диспозитивне право учасників товариства.

на протязі 1-го року з моменту реєстрації товариства мав бути сформований статутний капітал учасниками
Порядок збільшення та зменшення розміру статутного капіталу ч.2 ст.16 Закону передбачається, що збільшення статутного капіталу товариства, яке володіє часткою у власному статутному капіталі, не допускається.

 

Норма, яка зберіглась – збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.

 

Регламентовано порядок збільшення статутного капіталу без додаткових вкладів та за рахунок додаткових вкладів

 

Збільшення   статутного   (складеного)   капіталу  може  бути здійснено  лише  після  внесення  повністю  всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом (ст.16 Закону).
Строк вступу в силу рішення про зменшення розміру статутного капіталу не врегульовано рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його  статутного  капіталу  набирає  чинності  не раніш як через 3 місяці  після  державної реєстрації і оприлюднення у встановленому порядку (ст.56 Закону)
Обмеження виплати дивідендів 1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;

 

2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати (ст. 27 Закону).

норми відсутні
Перехід часток до спадкоємців/правонаступників у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ст.23 Закону) при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв’язку    із    смертю   громадянина,    учасника товариства, правонаступники (спадкоємці)  мають  переважне  право  вступу  до цього товариства (ст.55 Закону)

 

Документи, що підлягають зберіганню товариством визначено ст.43 Закону врегульовано не було
Значний правочин та правочин щодо якого є заінтересованість ст.44, 45 Закону норми відсутні
Вихід учасника з товариства встановлено конкретний алгоритм виходу учасника з товариства, в тому числі, учасника, частка якого у статутному капіталі становить більше 50% чи менше 50% (ст.24 Закону) регулюється лише оплата вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю (ст.54 Закону)

Отже, новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» має позитивні новели. Як заявив Петро Порошенко, Закон має зменшити ризики рейдерських атак, зняти обмеження у формуванні статутного капіталу й спростити процедуру отримання кредитів та іншого фінансування під заставу частки в ТОВ. Однак, лише практика зможе показати чи ці сподівання є виправданими, проте вже є успіхом, що в Законі передбачені антирейдерські методи – наприклад, нотаріальне завірення документів або підписів, на основі яких вносяться зміни до відомостей про юридичну особу.