Close X

Застосування Правила 39 як дієвого механізму захисту порушених прав людини

европейский суд по правам человека

Відповідно до правила 39 Регламенту Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ): Палата або, у відповідних випадках, її Голова може – на прохання сторони чи іншої заінтересованої особи або з власної ініціативи – вказати сторонам тимчасовий захід, який слід прийняти в інтересах сторін або в інтересах належного провадження у справі.

Така заява може бути подана такими особами:

  • сама особа, права якої порушуються (вкрай рідкісний випадок)
  • законний представник, член сім’ї або друг
  • представник (в т.ч. громадська організація) за дорученням перед ЄСПЛ спеціального зразка.

Рекомендуємо звертатися за допомогою до юристів і адвокатів, які спеціалізуються на справах перед Європейським Судом, так як ціна помилки за неправильно подану заяву може бути дуже високою – життя або здоров’я людини.

Проаналізувавши практику подачі заяв про застосування негайних заходів, можна виділити кілька найбільш поширених ситуацій, коли доцільно подавати заяву за Правилом 39:

  1. Справи про неналежне надання медичної допомоги в місцях несвободи

Ситуація з належним обстеженням, наданням медичної допомоги в умовах установ виконання покарань – це той мінімальний рівень поводження з ув’язненими, який гарантує Європейська конвенція прав людини 1950 (далі – Конвенція) і практика ЄСПЛ. Однак, на жаль, українські реалії далекі від ідеалу. Судом винесено ряд рішень проти України, в яких піднімаються проблеми неналежного надання медичної допомоги в місцях несвободи (з останніх – Kiyashko v. Ukraine, judgment of 23 February 2017; Konovalchuk v. Ukraine, judgment of 13 October 2016). Однак, держава продовжує наступати на одні й ті ж граблі, і ситуація з медичним забезпеченням у пенітенціарних установах продовжує залишатися катастрофічно поганою.

  1. Екстрадиційні справи

У деяких випадках, коли екстрадиція громадянина з території іншої держави в країну походження може призвести до порушення його прав, ЄСПЛ може призупинити таку екстрадицію, і таким чином перешкодити можливому порушенню прав людини.

Заявник (а краще – його представник) повинен обґрунтувати в письмовому зверненні до Суду на підставі Правила 39 Регламенту Суду, яким саме ризику може піддатися особа, якщо уповноважені органи держави-підписанта Конвенції здійснять таку екстрадицію. Такі твердження повинні бути підкріплені конкретними фактами політичного переслідування цієї особи, або певної етнічної, релігійної чи іншої групи, представником якої він є, а також доказами його приналежності до такої групи.

  1. Інші справи (ризик знищення доказів, голодування, міждержавні відносини)

У дуже рідкісних випадках процедуру відповідно до Правила 39 Регламенту Суду можуть застосовувати для таких випадків як ризик знищення доказів у кримінальній справі, що може істотно вплинути на результати його розгляду.

У практиці суду з 2014 року почали з’являтися випадки застосування невідкладних заходів у випадках, коли заявник оголошує голодування і подальше її продовження може призвести до втрати здоров’я або навіть життя (наприклад, відома справа Savchenko v. Russia).

Уряди держав-підписантів Конвенції також можуть користуватися правом подачі заяви про невідкладні заходи в міждержавних справах, коли це стосується прав і законних інтересів одного або кількох громадян, які можуть бути порушені поведінкою державних органів іншої держави-підписанта або угруповань, що не мають правосуб’єктності (на кшталт т.н. ДНР, ЛНР і т.п.), проте одна з держав здійснює ефективний контроль за певною територією.

У разі, якщо Ви вважаєте, що у Вашій справі необхідно задіяти процедури застосування термінових і невідкладних заходів відповідно до Правила 39 Регламенту, зв’яжіться з нами.