Виконавче провадження

Нормативними актами, що визначають порядок і умови виконавчого провадження в Україні, є Конституція України, Закон України «Про виконавче провадження», а також інші закони та правові акти. Виконання судових рішень з 1999 року покладено на державну виконавчу службу, яка входить до складу Міністерства юстиції України. У деяких випадках право примусового виконання рішень суду отримують приватні добувачі.

Отримання виконавчого листа

Сторонами виконавчого провадження є боржник і стягувач. Коли суд приймає рішення про стягнення з боржника коштів на користь державних органів, а також юридичної або фізичної особи, що виступає кредитором, боржник іноді не поспішає його виконувати. Щоб почати виробництво, стягувачу треба взяти в судових органах виконавчий лист.

Якщо рішення у справі виніс господарський суд, для його звернення до виконання досить отримати один примірник наказу.

Підстави порушення виконавчого провадження

Територіальний підрозділ державної виконавчої служби відкриває провадження на підставі виконавчого документа, заяви стягувача про відкриття провадження і квитанції про оплату авансового внеску в розмірі 2% суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру і рішенням про забезпечення позову - в розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий документ повинен бути завірений підписом і печаткою.

У заяві, яку стягувач пише в ДВС, він має право вказати відомості, які сприятимуть розшуку боржника або спонукати його виконати рішення. Це може бути інформація про місце роботи, наявність автомобіля, земельної ділянки, банківських рахунків або іншого майна.

Про відкриття виконавчого провадження стягувач і боржник повинні бути повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Обидві сторони мають право оскаржити це рішення протягом 10 днів.

Де виконується судове рішення

Місцем, де може бути виконано рішення суду, визнається місце роботи, проживання чи місце, де знаходиться майно боржника. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між декількома органами ДВС, що можуть здійснювати виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Заходи примусового виконання судових рішень

Якщо боржник не бажає виконувати рішення добровільно, державний виконавець має право і зобов'язаний вжити заходів до його примусового виконання.

Ось перелік таких заходів:

• Звернення стягнення на цінне майно, яким володіє боржник.
• Звернення стягнення на його зарплату, пенсію, інші види заробітку, а також рахунки, відкриті в банках на його ім'я.
• Звернення стягнення на певні предмети, які вказані в судовому рішенні.

Існує певна черговість застосування таких заходів. В першу чергу виконавець буде намагатися стягнути кошти, в тому числі і ті, які знаходяться на депозитах і в цінних паперах. Якщо грошей недостатньо, почнуть стягувати інше майно. У той же час боржник має право вказати, яким майном він може пожертвувати в першу чергу.

Права виконавця в частині стягнення майна

При виконанні своїх обов'язків державний службовець має право направляти запити, що стосуються матеріального становища боржника, за місцем його роботи, в податкові органи, в бюро техінвентаризації, нотаріусам, а також в органи, які реєструють транспортні засоби.

Він може не погодитися із зазначенням боржника про накладення стягнення на певне майно і визначити його перелік самостійно. У разі необхідності майно може бути арештоване для його подальшого продажу на публічних торгах. Стягнення на квартиру або іншу нерухомість звертається в першу чергу.

Підстави зняття майна з арешту

Звільнити арештоване майно проблематично, але можливо. Для цього треба довести, що майно вилучено з порушеннями закону або боржник в змозі виконати рішення суду в інший спосіб. Приводом для зняття арешту може бути і висновок експерта про те, що реалізувати заарештовані речі не вдасться через їх сильного зносу або пошкодження. Іноді підставою є зняття заходів забезпечення позову судом.

Поширеною категорією боржників є ті, хто має борги з аліментів. Закон відноситься до таких порушників суворо, і той, хто не виплачує аліменти більше трьох місяців, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Правда, вона настає за злісне ухилення і застосовується в тих випадках, якщо боржник приховує свої доходи, ухиляється від контактів з приставами або іншими способами намагається перешкодити виконанню судового рішення.

Державний виконавець ініціювати кримінальне переслідування не має права, воно надано тільки стягувачу. Виконавець може надати йому сприяння в цьому питанні, надавши необхідну інформацію і документи.

Представники боржника та стягувача

Обидві сторони даного виробництва можуть спілкуватися через своїх представників, адже дії юридично грамотних людей можуть бути набагато ефективніші. Коли представниками виступають фізособи, їх повноваження повинні бути закріплені в нотаріальному дорученні. Якщо людина працює в організації, яка є боржником або стягувачем, буде досить довіреності на бланку підприємства з підписом і печаткою. Всі повноваження, якими володіє представник, повинні бути в ній перераховані.

Так само, в Україні запрацював Єдиний реєстр боржників, де по прізвищу та імені можливо перевірити чи немає Вас з списку боржників або чи є відриті виконавчі провадження щодо Вашого боржника, переходячи за посиланням .